-
1 ходить
ходитьнесов1. βαδίζω, περπατώ, πηγαίνω:не уметь \ходить δέν μπορώ νά περπατήσω· начать \ходить ἀρχίζω νά περπατώ· \ходить большими шагами βαδίζω μέ μεγάλα βήματα· \ходить взад и вперед πηγαινοέρχομαι· \ходить на лыжах κάνω σκί· \ходить в разведку πηγαίνω σέ ἀνίχνευση· \ходить на четвереньках ἀρκουδίζω, βαδίζω μέ τά τέσσαρα·2. (в чем-л.) φορώ:\ходить в шубе φορώ γούνα· \ходить босиком βαδίζω ξυπόλυτος· \ходить.в очках φορώ ματογιάλια· \ходить в шляпе φορώ καπέλλο· 3, (посещать) πηγαίνω, συχνάζω:\ходить в школу πηγαίνω (или φοιτώ) στό σχολείο· \ходить в театр πηγαίνω στό θέατρο· \ходить по музеям συχνάζω στά μουσεία· \ходить по врачам γυρίζω στους γιατρούς· \ходить в гости πηγαίνω σέ ἐπίσκεψη, ἐπισκέπτομαι· \ходить на лекции πηγαίνω στίς παραδόσεις·4. (о поездах, пароходах и т. п.) πηγαίνω, κυκλοφορώ·6. (о часах) πηγαίνω:часы ходят верно то ро-λογι πηγαίνει καλά· мой часы не ходят τό ρολόγι μου σταμάτησε· в. (в игре) κινώ/ карт. ρίχνω:\ходить пешкой κινώ τό πιόνι· \ходить с козыря ρίχνω ἀτού· вам \ходить εἶναι ἡ σειρά σας (στό παιγνίδι)·7. (заботиться, ухаживать) разг περιποιούμαι, ἐπιμελοῦμαι:\ходить за больным περιποιούμαι τόν ἀσθενή, κυττάζω τόν ἄρρωστο· \ходить за ребенком περιποιοῦμαι τό μωρό· \ходить за лошадью περιποιοῦμαι τό ϋλογο·8. (о деньгах) κυκλοφορώ· ◊ \ходить на медведя πηγαίνω στό κυνήγι ἀρκούδα· ходят слу́-хи... διαδίδεται..., κυκλοφορεί ἡ φήμη (ότι)...· \ходить гоголем разг κορδώνομαι, περ(ι)πατῶ κορδωμένος· \ходить вокру́г да около στριφογυρίζω, κλωθογυρίζω· \ходить по́ миру (просить милостыню) ζητιανεύω, ψωμοζητώ, ἐπαιτώ· \ходить по рукам κυκλοφορώ ἀπό χέρι σέ χέρι· \ходить на задних лапках перед кем-л. στέκομαι σούζα μπροστά σέ κάποιον. -
2 начать с того
General subject: start with (you have no right to go there, to start with - нужно начать с того, что вы не имеете права ходить туда) -
3 заходить
захаживать, зайти1) (к кому, куда) заходити, заходжати (= захаживать), зайти, доходити, доходжати, уступати, уступити, (навещать) вітати и завітувати, завітати, (часто) вчащати до кого, куди. [Я частенько туди дохожаю (Крим.). На повороті я вступлю до склепу (Берд.). Доходили молодиці навідати (М. Вовч.)]. -дить на короткое время - забігати, забігти до кого, до чого. -ти по дороге к кому - зайти по дорозі, завернути до кого. -ти неприятелю в тыл - зайти в тил ворогові;2) (за что скрываться) заходити, зайти, заступати, заступити за що, (о солнце) заходити, зайти, сідати, сісти, спочивати (в н. вр. в смысле прош. вр.) спочити; лягати, лягти. [За горою сонечко сідає (Шевч.)]. Солнце уже -шло - сонце вже спочиває или спочило;3) (как далеко) сягати, сягнути. [Бажання їхні далеко сягають];4) (о болезнях, вещах) заходити, зайти, (по)трапляти, потрапити. [Ця річ потрапила до нас із Азії (Крим.)];5) -йти (из чужого края забресть) - заблукати. [Заблукав до нас із чужого краю];6) (начать ходить) почати ходити, заходити. Он -дил взад и вперёд - він почав ходити сюди й туди;7) (расшевелиться) розходитися;8) (о речи, разговоре) заходити, зайти, заводитися, завестися про що, (коснуться) торкнутися чого. [Мова зайшла (завелася) про щось. Розмова торкнулася наших відносин (Крим.)]. Зашедший - що зайшов; (прил.) зайшлий, захожий, зайдений, примандрований.* * *I( начать ходить) заходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (о волнах, тучах) розходи́тися, -хо́диться; ( начать слоняться) затиня́тисяII несов.; сов. - зайт`изахо́дити, зайти́, -йду́, -йдеш; (часто ходить куда-л., к кому-л.) унаджуватися, -джуюся, -джуєшся, уна́дитися, -джуся, -дишся; (забираться куда-л.) забива́тися, забитися, -б'ю́ся, -б'є́шся; ( за что) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( возникать - о разговоре) здійма́тися, здійня́тися (здійметься), зніма́тися, зня́тися (зні́меться) -
4 заходить
I несов.см. зайтиII сов.заходя́щее со́лнце — sol poniente
1) ( начать ходить) comenzar a andarзаходи́ть по ко́мнате — empezar a andar por la habitación
2) ( задвигаться) empezar a moverse (a agitarse)* * *I несов.см. зайтиII сов.заходя́щее со́лнце — sol poniente
1) ( начать ходить) comenzar a andarзаходи́ть по ко́мнате — empezar a andar por la habitación
2) ( задвигаться) empezar a moverse (a agitarse)* * *v1) gener. (возникнуть - о разговоре, споре) tratar (de), (çà êåì-ë., çà ÷åì-ë.) ir (a, por), (çàäâèãàáüñà) empezar a moverse (a agitarse), (ê êîìó-ë.; êóäà-ë.) pasar (a), (ñà÷àáü õîäèáü) comenzar a andar, (свернуть, скрыться) ocultarse, (уйти далеко, забраться не туда) irse, adentrarse, caer (попасть), entrar (a, por), extinguirse (о славе и т. п.), internarse (углубиться), ir a buscar (a), ir a ver (навестить), meterse, referirse (коснуться; a), ponerse (о небесных светилах)2) liter. (ñàðóøèáü ìåðó) ir más allá (de) -
5 йолым налаш
Эргым лу тылзашак йолым нале. Г. Зайниев. Сын мой начал ходить, когда ему было всего десять месяцев.
Идиоматическое выражение. Основное слово:
налаш -
6 заходить
( начать ходить) pôr-se a marchar (a caminhar) -
7 заходить
uğramak,girip çıkmak; almaya gelmek; çekilmek; batmak* * *I сов.заходи́ть по ко́мнате — odada bir aşağı bir yukarı dolaşmaya başlamak
II несов.; сов. - зайти́в коридо́ре заходи́ли — koridorda gidiş gelişler başladı
ты заходи́л к больно́му? — hastayı yokladın mı?
мне на́до зайти́ к дире́ктору — müdürü göreceğim
да, да, он до́ма, заходи́те! — evde, evde, buyurun!
2) (за кем-чем-л.) almaya gelmekза кни́гой я зайду́ пото́м — sonra gelir kitabı alırım
3) ( подходить со стороны) (dolanarak) gelmekзаходи́ с друго́й стороны́ маши́ны — arabayı dolan gel
4) ( скрываться) çekilmekсо́лнце зашло́ за́ гору — güneş dağın gerisine çekildi / ardına indi
5) ( о солнце) batmak6) в соч.речь зашла́ о... —...dan söz açıldı
••ты зашёл сли́шком далеко́ — fazla ileri gittin
-
8 заходить
1. зайти1. (к) call (on), drop in (at)заходить в порт ( о судне) — call at the port
зайти мимоходом — drop in on the way, или while passing
он зайдёт за тобой — he will fetch / collect you, he will call for you
он зайдёт за книгами, за вещами и т. п. — he will collect the books, his things, etc.
3. (за вн.) go* (behind), turn (d.)заходить за угол — turn a corner
4. (без доп.; о солнце) set*5. (дт.) воен. (флангом, плечом) wheel (round) (d.)заходить в тыл — take* in the rear (d.)
6. ав.:заходить на цель — make* one's run over the target
2. сов. (начать ходить)♢
заходить слишком далеко — go* too farbegin* to walk -
9 заходить
заходить1. сов (начать ходить) ἀρχίζω νά περπατώ, ἀρχίζω νά πηγαινοέρχομαι:\заходить по комнате πηγαινοέρχομαι μέσα στό δωμάτιο·2. несов (κ кому-л., куда-л.) πηγαίνω, περνώ ἀπό κάπου·3. несов (за кем-л., за чем-л.) ἐρχομαι (или πηγαίνω) κάπου νά πάρω:заходите за мной ἐλἄτε νά μέ πάρετε·4. несов (сворачивать) στρίβω, χάνομαι πίσω ἀπό...:\заходить за угол στρίβω στή γωνία·5. несов (закатываться) прям., перен δύω, βασιλεύω·6. несов воен.:\заходить с фланга ὑπερφαλαγγίζω· \заходить в тыл врага διεισδύω στά μετόπισθεν, μπαίνω στά νῶτα τοῦ ἐχθροῦ· ◊ \заходить слишком далеко τό παρακάνω, τό παραξηλώνω, τό παρατραβώ. -
10 заходить
I( начать ходить) se mettre à marcher, commencer à marcherIIон заходи́л по ко́мнате — il s'est mis à arpenter la chambre
см. зайти••вы захо́дите сли́шком далеко́ — vous vous permettez beaucoup; c'est trop fort; vous allez trop loin
* * *v1) gener. se coucher2) eng. coucher -
11 заходить
см. зайти* * *I сов.( начать ходить) cominciare a camminare; sgambettare vi (a) ( о детях)II несов.он заходил в раздумье по комнате — soprappensiero, prese a andare su e giù per la stanza
1) ( входить) entrare vi (e)заходи! — entra!; avanti!
2) venire a trovare, fare un salto ( da qd)3) (о солнце и т.п.) calare vi (e); tramontare vi (e)••* * *v1) gener. discendere, posarsi (о солнце), ricoricarsi, passare, andare a trovare, cadere (о светилах), calare, farsi rivedere, ritrovare (ê+D), tramontare (о светилах), venire a trovare2) liter. spingersi -
12 заходить
заходзіцца; заходзіць* * *I несовер. в разн. знач. заходзіцьсм. зайтиII совер. (начать ходить) захадзіць -
13 зашагать
-
14 заходить
I несов. - заходи́ть, сов. - зайти́1) (наведываться, посещать) call (on), drop in (at)зайти́ к нему́ — call on him
зайти́ за ним — call for him
зайти́ в институ́т — call at the institute
зайти́ мимохо́дом — drop in on the way [while passing]
он до́лжен зайти́ в магази́н — he must look in at the shop
он зайдёт сего́дня — he will call today
он зайдёт за тобо́й — he will fetch / collect you, he will call for you
он зайдёт за кни́гами [веща́ми] — he will collect the books [his things]
2) (уходить далеко, за какие-л пределы) get (as far as), come (to a place); find oneself ( in a place)куда́ мы зашли́? — where have we got to?
он зашёл в незнако́мую часть го́рода — he found himself in a strange part of the city
3) (за вн.; оказываться позади чего-л) go (behind), turn (d)заходи́ть за́ угол — turn a corner
5) (переходить какую-л грань, какой-л предел) overstep (d), go (beyond)заходи́ть сли́шком далеко́ — go too far
6) (возникать, начинаться - о разговоре, споре) turn (to), ariseразгово́р зашёл о пого́де — the conversation turned to the weather
7) (дт.; совершать заход) approach (d)заходи́ть с фла́нга воен. — outflank (d)
заходи́ть в тыл воен. — take (d) in the rear
заходи́ть на цель авиа — make one's run over the target
II сов.заходи́ть на поса́дку авиа — make a landing approach
( начать ходить) begin to walkзаходи́ть взад и вперёд по ко́мнате — pace the room
-
15 разойтись
сов.1) см. расходиться I2) (разминуться, не встретившись) miss one another3) (прийти в нормальное состояние, разработаться) begin to work / run smoothly4) ( о человеке - начать ходить нормально) begin to walk normally [more easily]5) разг. (с тв.; полностью рассчитаться) be all square (with), square up (with)е́сли я дам вам пять рубле́й, то мы с ва́ми разойдёмся — if I give you five roubles, we'll be all square [we'll square up]
-
16 мало-помалу
-
17 подняться
1. сов.күтәрелеү, менеү2. сов. о тестекүтәрелеү, ҡалҡыу3. сов.увеличитьсякүтәрелеү, артыу4. сов. перен.күтәрелеү, яҡшырыу, һәйбәтләнеүподняться на ноги — аяҡҡа баҫыу, һауығыу
үҙ алдына йәшәй башлау5. сов.взойтикүтәрелеү, ҡалҡыу, сығыу6. сов.встатьтороу, күтәрелеү, ҡалҡыу7. сов. разг.выздоровев, начать ходитьтороу, ҡалҡыу, аяҡҡа баҫыу8. сов. перен.аяҡҡа баҫыу, күтәрелеү, яҡшырыу9. сов.встать с местатороу, (аяҡҡа) ҡалҡыу10. сов.ҡуҙғалыу, күтәрелеү11. сов.начатьсякүтәрелеү, ҡубыу, сығыу12. сов.стать более высокимкүтәрелә (ҡалҡа, бейегәйә) төшөү -
18 заходить
Iнесов. см. зайтиIIсов. (начать ходить) ба гаштан сар кардан, ба роҳгардӣ даромадан -
19 зачастить
(начать часто ходить куда-л., к кому-л.) поча́ти учаща́ти, ста́ти (ста́ну, ста́неш) учаща́ти, несов. учаща́ти; ( повадиться) зана́дитися, -джуся, -дишся, уна́дитися; (о речи, ходьбе, дожде) задріботі́ти, -бочу́, -боти́ш, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш -
20 начинать
начать1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).* * *несов.; сов. - нач`атьпочина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!
\начинать чать своё — завести своєї, почати своєї
\начинать чать с того, что... — почати з того, що
\начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори
\начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)
\начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва
- 1
- 2
См. также в других словарях:
РУКА — Бегать от своих рук. Кар. Лениться, бездельничать. СРГК 5, 577. Без рук. Р. Урал. В состоянии сильной усталости от тяжёлой физической работы. СРНГ 35, 239. Без рук без ног. Волг. 1. О состоянии сильной усталости, крайнего утомления. 2. Неодобр. О … Большой словарь русских поговорок
ДЕТСКИЕ ПАРАЛИЧИ — ДЕТСКИЕ ПАРАЛИЧИ. Содержание: Церебральные параличи. Этиология................... 818 Патолог, анатомия и патогенез....... 816 Формы церебральных параличей...... 818 А. Случаи с преимущественным поражением пирамидных путей........ 818 Б. Случаи с … Большая медицинская энциклопедия
Wandering Son — Wandering Son … Википедия
стать — 1) стать стану, станешь; повел. стань; сов. (несов. становиться). 1. Принять стоячее положение, подняться на ноги; встать. [Тавля] не мог ни стать, ни сесть после экзекуции. Помяловский, Очерки бурсы. | Со словами, указывающими на часть тела,… … Малый академический словарь
ЗАХОДИТЬ — ЗАХОДИТЬ, зайти, захаживать куда, к кому: бывать, навещать; завертывать, заходить по пути. | Подходить обходом. Зайти в тыл, с боку, вперед, назад. | О воен. строе: делать поворот, обращаясь одним концом строя по дуге около средоточия. | За что:… … Толковый словарь Даля
Синдром Дауна — Американский актёр Крис Бурк, живущий с синдромом Дауна … Википедия
Kizuna — обложка манги Узы (неоф. русск.) Жанр яой, романтика, др … Википедия
Dream On — «Хор» Мечтай … Википедия
Грэхэм, Фиона — Саюки (яп. 紗幸, настоящее имя Фиона Грэхэм) бывшая гейша из Мельбурна, Австралия, работавшая в Японии[1]. Также известна как антрополог, продюсер и режиссер документальных антропологических фильмов, выпускавщихся телекомпаниями NHK, National… … Википедия
ИИСУС ХРИСТОС — [греч. ᾿Ιησοῦς Χριστός], Сын Божий, Бог, явившийся во плоти (1 Тим 3. 16), взявший на Себя грех человека, Своей жертвенной смертью сделавший возможным его спасение. В НЗ Он именуется Христом, или Мессией (Χριστός, Μεσσίας), Сыном (υἱός), Сыном… … Православная энциклопедия
ЗАНИЩАТЬ — ЗАНИЩАТЬ, заскудеть, начать нищать, забеднеть. Обнищать вовсе, обеднеть безнадежно, оскудеть. Занищенствовать, начать ходить по миру, стать побираться. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля